Поїздка солідарності з профспілкам


У серпні відбулася ще одна важлива поїздка. Разом із нашими партнерами з Каталонії ми вирушили у подорож, щоб допомогти профспілкам у чотирьох різних регіонах України.

Це вже четвертий раз, коли активісти й активістки Luitta Internacionalista та UIT-CI приїжджають в Україну, щоб підтримати робітників у прифронтових регіонах. Як тих, хто продовжує працювати на підприємствах, так і мобілізованих до лав ЗСУ. А цього разу до них долучився активіст іспанської профспілки CGT.

Першою зупинкою став Миколаїв, де ми зустрілися з профспілкою освітян. Через війну десятки шкіл і дитячих садочків у Миколаївській області були знищені. Частина вчителів пережили окупацію. Але і на цьому жахи не закінчилися. Після знищення Каховської ГЕС піднялася вода у річці Інгулець і затопила чимало сіл і містечок. Тож і без того бідні освітяни на цій території часто втрачали останнє.

Освітянам Миколаївщини ми передали набори постільної білизни, теплі ковдри та подушки. «Це більше, ніж те, що у мене залишилося», — жалілася одна з учительок. 

Наступною зупинкою став Кривий Ріг. Тут ми відвідали активістів профспілки металургів на «Арселор Міттал» і передали їм 20 турнікетів та 5 тактичних рюкзаків для мобілізованих працівників підприємства.

Далі — Запоріжжя. 69 продуктових наборів було закуплено для членів незалежної профспілки залізничників. Однієї з найбільш бойових серед усіх, з ким нам доводилося зустрічатися. І нарешті, ще 22 турнікети й автомобільний прилад нічного бачення ми передали залізничникам Коростеня. Багато працівників місцевого ремонтного депо так само мобілізовані або пішли на фронт добровольцями і дуже потребують підтримки. На жаль, зарплати у депо нині становлять лише кілька тисяч гривень, що робить цих людей надзвичайно вразливими в умовах важкої економічної ситуації в Україні.

Ми надзвичайно вдячні нашим каталонським товаришам і товаришкам з Lucha Internacionalista, CGT та всім ініціативам, які зробили цей конвой можливим. Солідарність не знає кордонів!