Маніфест


“Колективи Солідарності” (колишня “Операція Солідарність”) – це антиавторитарна волонтерська мережа, члени та членкині якої в умовах російського вторгнення в Україну допомагають товаришам і товаришкам на фронті, а також людям, які постраждали від бойових дій. “Колективи” – не просто назва, а сутність нашої ініціативи, до роботи якої долучилися різні організації та групи України, Німеччини, Польщі, Франції, США, Нідерландів, Канади та багатьох інших країн. 

Виходячи з антиавторитарних цінностей, ми готові чинити активний спротив російській агресії. Ми відстоюємо право українського народу на самозахист і вважаємо російське вторгнення імперіалістичним актом. Попри багатовимірність будь-якої глобальної події, саме імперська політика РФ, віра російських еліт у свою історичну місію та спроба встановити контроль над, як їм здається, власною зоною впливу є ключовими причинами початку повномасштабної війни. Їх не слід шукати ані в економічних інтересах російської олігархії, ані у “російських безпекових засторогах”, ані, тим паче, у підступах НАТО. Тож сьогодні єдиною послідовною позицією для анархістів і лівих сил по всьому світу може бути лише підтримка українського народу в його боротьбі, яка не тотожна підтримці політики уряду.

Українці ведуть збройну боротьбу проти російської агресії, адже в нинішніх умовах інших способів ефективного опору немає. Класичні пацифістські рецепти тут не працюють, адже сторони конфлікту далеко не однакові. Якщо зброю складе російська армія, війна припиниться. Якщо ж зброю складуть або, як пропонують деякі “експерти з українського питання”, “розвернуть її проти власного уряду” українські солдати, це лише дозволить армії РФ окупувати нові території та вчиняти там нові військові злочини. Насправді обидва варіанти є однаково фантастичними та повністю ігнорують реальність. А реальність вимагає практичних відповідей і конкретних дій.

Попри відсутність для України глобально іншого виходу, крім як захищатися зі зброєю в руках, чимало українців та українок пішли на фронт за власним, усвідомленим рішенням. Так само добровільно й свідомо пішли на фронт наші товариші й товаришки з антиавторитарного руху.

То що ж робимо ми? Нам вдалося створити волонтерський колектив з дуже різних людей та ініціатив, та, попри кризові моменти і переформатування, зберегти його повноцінну роботу. Ми змогли налагодити логістичну мережу та встановити міцні партнерські зв’язки з багатьма анархістськими і лівими ініціативами в Європі та світі. Всередині країни ми підтримуємо партнерські стосунки з більшістю існуючих антиавторитарних групп, співпрацюємо з робітничими профспілками, місцевими активістами та установами на прифронтових територіях. 

Але головне наше досягнення – це неймовірна кількість спорядження, техніки та всього необхідного, що було передано нашим бійцям на фронт.

Наразі у “Колективів солідарності” є три головних напрямки роботи: мілітарний, гуманітарний та медійний. Ми щодня працюємо над тим, щоб збирати потреби бійців, робити закупівлі в Україні чи за кордоном, організовувати гуманітарні поїздки у постраждалі від війни регіони, комунікувати з товариськими ініціативами та публікувати результати нашої роботи у соцмережах. Для багатьох з нас ця діяльність – найважливіша частина життя.

Один з засадничих принципів нашої роботи – пріоритет практики. Ми зібралися разом, щоб допомогти українському руху опору дати відсіч російській агресії. Проте ми виступаємо не лише “проти”, а й “за”. Наш ідеал – це вільне і справедливе суспільство, а головні цінності – соціальна, економічна і гендерна рівності.

  • Ми вважаємо, що відбудова України, що вже активно дискутується політиками і дипломатами, має відбуватися в інтересах населення, а не спиратися на неоліберальні догми, які туди намагаються закласти автори програми реконструкції.
  • На нашу думку, сьогодні фемінізм має виходити з проактивної позиції. Активістки антиавторитарного руху сьогодні хоробро воюють проти агрессора, очолюють підрозділи, надають медичну допомогу пораненим на полі бою. Жінки також становлять більшість активу “Колективу солідарності” і саме на них припадає основна частина роботи з мілітарного напрямку.
  • Ми підтримуємо антиавторитарні та національно-визвольні рухи по всьому світу. Досвід, який сьогодні отримують антиавторитарні активісти та активістки в Україні, може бути корисним для повалення диктаторів та авторитарних режимів як на пострадянському просторі, так і в інших регіонах (наприклад, Іран).
  • Ми підтримуємо зоозахисні рухи та боротьбу проти кліматичних змін. Ми передаємо веганську їжу бійцям веганам та виступаємо за відмову від викопного палива та перехід на відновлювані джерела енергії. Адже мова йде не лише про відвернення кліматичної катастрофи у майбутньому, а й про зменшення залежності від ресурсно-орієнтованої економіки РФ.

Всі ці ідеали очевидно несумісні з авторитарним путінським режимом. Але ми готові боротися за них і в післявоєнній Україні, опираючись консервативним силам всередині суспільства. 

Ми вдячні за підтримку всім, хто вже працює з нами всі ці місяці. Хто допомагає збирати гроші, переправляє автомобілі, організовує публічні події чи приїздить в Україну з гуманітарною допомогою. Сьогодні ми відчуваємо силу інтернаціональної солідарності, яка, навіть попри розколотість лівих щодо “українського питання”, здатна творити неймовірні речі. Ми усвідомлюємо, що така солідарність дається непросто, але закликаємо не піддаватися “втомі від війни”, особливо тоді, коли ваша підтримка для нас критично важлива.

Ми також готові до відкритого діалогу з усіма, хто ще сумнівається, але готові почути позицію української антиаторитарної спільноти. Ми хочемо бачити вас по наш бік барикад!

А тим часом наша робота триватиме. No rest till the last dictator dies.