🕯️🏴На фронті загинув Олександр «Вампір» — антифашист, боєць і товариш.
Це болісна втрата для друзів, побратимів і всіх, хто його знав або перетинався з ним у спільній боротьбі.

Нижче ділимося кількома спогадами про те, якою людиною він був, його життєвий шлях і яким він залишиться в памʼяті.

«Жулік»:
З Сашею я познайомився трохи ближче коли сам був у двіжусі. Так вийшло, що він спілкувався з одним з моїх дуже близьких друзів. Він вчився на парамедика, і я думаю що це також добре характеризувало його. Не дивлячись на складний характер, він завжди хотів для людей найкращого, хотів їм допомагати…

Потім він поїхав до Криму, і наші зв’язки на деякий час перервалися, та коли почалася повномасштабна війна, він теж діяв у себе в Криму — він ненавидів імперію і хотів, щоб їй прийшов кінець!

Я пам’ятаю, що Саша завжди був дуже ідейною людиною, дивився на світ як і всі ми, через призму непокори і анархізму. Завжди вважав, що всі люди рівні між собою і немає ніякого поділу. Був дуже легкий на підйом, тому я не сильно здивувався, що він приїхав назад до України, щоб боротися з окупантами. Хоча він дуже любив море і в нього була мрія там жити, відпочивати і саме головне боротися!

Ми помстимося за тебе Сашо, ми втілимо твої ідеї в реальність, знищимо російський режим, і всі люди нарешті стануть рівними між собою. Не буде ні начальника, ні пана, ні ката.

Спи спокійно Вампіре, ми вип’ємо за тебе їхню кров!

Олександр «Вампір» — людина, яка все своє коротке життя провела в боротьбі проти нацизму і фашизму в будь-яких їхніх проявах.

Майже кожна наша зустріч супроводжувалася антисистемним дестроєм — розмовами, суперечками, планами і злістю на світ, побудований на пригніченні та брехні. Він був одним із небагатьох людей, хто був повністю відданий своїм ідеям, і ця відданість проявлялася в усіх аспектах його життя.

Попри складний характер, Олександр був безмежно сердечною людиною. Він завжди приходив на допомогу і допомагав усім, чим тільки міг, не очікуючи нічого у відповідь.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну Олександр не став миритися з імперськими зазіханнями, й самостійно долучився до партизанського спротиву [в Криму]. У результаті цього він був змушений тікати з півострова.
Він повернувся назад в Україну і, не вагаючись, одразу підписав контракт. Він не боявся втратити все і не боявся боротьби, бо все, що йому було потрібно — це його ідея.

Анархіст, антиавторитарний боєць, поет і дуже хороший друг.
Ми будемо за тобою сумувати. Пам’ять про тебе назавжди житиме в наших серцях.

Від друзів Олександра.
На щиті 🛡️