Хочемо познайомити вас з новою бійчинею з позивним “Мірсон”, яка стала на підтримку “Колективи Солідарності”. Історія Мірсон нагадує, що оборона міста — це теж частина феміністичної практики.

«Я одинока мати двох дітей, активістка з 19-річним стажем, феміністка.
Працюю в громадському секторі — в організації, яка захищає права працівників.  До початку війни брала участь у маршах, акціях, українських революціях.
Бажання служити в армії було ще з дитинства. Модель, у якій жінки проходять строкову службу, завжди здавалася мені доречною. Увесь час хотіла вміти захистити себе і близьких, поводитися зі зброєю, виживати в різних умовах.
З початком повномасштабної війни бажання мобілізуватися лише зросло. Але 24 лютого я була на восьмому місяці вагітності, а потім було довге грудне вигодовування. І от нарешті, коли діти можуть більше часу проводити без мене, я маю можливість реалізувати цю ідею і захищати власне місто.  В ТРО, у ДФТГ, мені ідеально підходить бути частиною мобільної вогневої групи. Під час нічних чергувань я “полюю” на шахеди, а вже зранку я мчу відвозити дітей до школи й садочка. Трошки сну і знову працювати.»

 Якщо хочете підтримати феміністичний та антиімперіалістичний спротив в Україні — поширюйте наші пости та підтримуйте грошовими донатами.