У суботу відбувся похорон нашого товариша — Сергія “Пуха” Апухтіна.

На жаль, в реальності, у якій сьогодні опинилася Україна — реальності війни — похоронні церемонії стають невід’ємним, повсюдним елементом щоденності. Але їхня повсякденність і неминучість не роблять ці втрати нормальними — і не мають робити.
Жертовність і відданість — це риси, що безумовно асоціюються з анархістами й активістами, людьми, які обирають боротьбу за доступність для всіх права жити повноцінним життям. Під час війни ця жертва набуває ще більшої загрози — стати реальною та смертельною.
Ми неодноразово говорили: активна пам’ять — це форма боротьби. Активна — означає така, що пам’ять про людину може допомогти іншим, чомусь навчити. Ми хочемо поділитися з вами спогадами нашої військової координаторки Олени, яка працювала з Пухом від імені Колективів Солідарності.
У цьому невеликому зрізі реальності присутній той самий елемент пам’яті: пам’яті, яку ми можемо зрозуміти, прийняти і нести з собою у майбутнє.
Пам’ятати — значить боротися.
Ви можете підтримати родину Сергія та двох його побратимів, що загинули разом з ним:
Monobank: https://send.monobank.ua/jar/9GYRGjf47d
PayPal : nelsongarbo.vm@gmail.com