🇺🇦 «Ідіть, хлопці, покажу яка вода в нас тут. Жовта! Солона. Уже труби не витримують»


— каже Ольга Вікторівна, директорка Миколаївського геріатричного пансіонату. Саме сюди везуть евакуйованих літніх людей. Особливо тих, хто не може самостійно пересуватися. Після знищення російськими військами водогону з Дніпра питна вода в місті — розкіш. Її привозять з інших областей, а щоби її набрати, вишиковуються черги.

Завдяки французькій Федерації анархістів, ініціативі «Феміністична ложа» та польській компанії Barents ми привезли до пансіонату засоби гігієни, медикаменти, харчові продукти й питну воду. Головне прохання Ольги Вікторівни — більше памперсів. «Нашим дівчатам-санітарочкам дуже важко людей перевертати. А памперси дуже спрощують їхню роботу. Але вони дорогі».

50 продуктових наборів для членів профспілки Миколаївської обленерго передали наші партнери з «Соціального руху» (https://t.me/socruh). Їжа в магазинах міста є, але майже 80 % мешканців залишилися без роботи, тож гуманітарна допомога для них життєво важлива. Лідерка профспілки Наталія також жаліється на якість води. Проблему для майже 400 працівників її підприємства міг би вирішити водяний фільтр, про який вона дуже просить волонтерів.

Миколаївська обласна організація профспілки держустанов — наша передостання зупинка. 29 березня під час удару по ОДА серед багатьох інших загинуло 15 членів профспілки, які тільки вийшли на роботу. Наші друзі з волонтерського проєкту «Trade union lifeline» передали профспілці засоби гігієни, дитяче харчування та медицину.

Наостанок завезли 10 стільців та «кравчучку» — незамінний ґаджет у руках миколаївців, що дає змогу привезти додому набагато більше питної води, ніж можна дотягнути руками.

Це була наша перша, і, сподіваємося, далеко не остання поїздка до Миколаєва. Незабаром буде і відеозвіт.

Якщо ви бажаєте підтримати наш гуманітарний напрям, зробити це можна тут: humanitarian.aid.for.ukraine@proton.me